Визначено, що для коректного тестування при форсованому диханні доцільно проводити навантажувальні проби з використанням штучного аеродинамічного опору. Модифіковано метод тестування носового дихання на основі задньої активної риноманометрії, який дає можливість здійснювати дослідження в умовах навантаження зі штучним аеродинамічним опором та визначати прояви втоми при диханні. Показано, що для аналізу показників форсованої задньої активної риноманометрії доцільно застосовувати регресійний аналіз аеродинамічних параметрів носового дихання, який дозволяє кількісно оцінювати втому пацієнтів у процесі дихання. Обґрунтовано доцільність введення критерію дихальних можливостей спортсменів, який базується на оцінці ефективності форсованого носового дихання з урахуванням розвитку втоми при диханні через штучний аеродинамічний опір.