Вивчено наявні в науковій літературі теоретичні підходи до аналізу явищ громадської думки і народного почуття для кращого розуміння їх співвідношення й усвідомлення необхідності законодавчого закріплення права фізичної особи на індивідуалізацію не лише думки, а й почуття. Досліджено виклики для належного існування громадської думки і народного почуття – тиранію більшості й симуляцію громадської думки. Здійснено спробу з’ясувати, чому симуляція громадської думки, що, можливо, є сьогодні найбільшою загрозою для розумової свободи людини, нерідко знаходить для себе в розумовому житті суспільства підготовлений ґрунт.