Метою дослідження було визначення найбільш ефективної розрахункової моделі користувацького досвіду при розробці просторових інтерфейсів. Для цього було проведено метааналіз репрезентативної вибірки наукових праць, розподілених за критеріями виміру (одновимірні, двовимірні, тривимірні) та напрямками досліджень, а також впорядкованих за відсотком цитувань. Виявлено, що найбільш релевантними є тривимірні моделі із залученням додаткових параметрів, серед яких тригонометричні кутові коефіцієнти та набори координат для визначення глибини або складних траєкторій досягнення цілей, що підтверджено високими показниками цитованості відповідних підходів. Встановлено, що ефективність кожної з продемонстрованих адаптацій закону Фіттса не визначається лише за типом та кількістю підібраних параметрів, оскільки не менш важливу роль відіграє процес порівняння теоретичних розрахунків з емпіричними даними, отриманими в результаті взаємодії користувачів з апаратними комплексами, динаміка доступності яких для широкого кола дослідників кардинально змінювалась впродовж невеликого проміжку часу (10-20 років), враховуючи загальний хронологічний діапазон розглянутих праць (1954-2025 рр.).