У статті розглянуто довіру як одну з визначальних засад корпоративної культури підприємства в умовах невизначеності, воєнних ризиків та організаційних змін. В статті показано, що довіра має багаторівневу природу і виявляється як самодовіра працівника, міжособистісна довіра в колективі, довіра до керівництва, процедур та організаційних цінностей. Обґрунтовано, що психологічний підхід дає змогу пояснити зв’язок довіри з відчуттям безпеки, стресостійкістю, здатністю до співпраці та прийняття ризику, тоді як управлінський підхід акцентує її вплив на координацію, комунікацію, інноваційність, лояльність персоналу та зниження транзакційних витрат. Доведено, що для корпоративної культури особливе значення мають процедурна справедливість, послідовність рішень, прозорість комунікації та відповідність проголошених цінностей реальній поведінці організації. Зроблено висновок, що довіра є не лише морально-психологічною характеристикою внутрішнього клімату, а й стратегічним ресурсом підприємства, від якого залежить його стійкість, керованість і здатність адаптуватися до кризових викликів.