Досліджено стратегічні орієнтири повоєнного відновлення України на засадах соціальної якості та солідаризації. Обґрунтовано інституційну тріаду розвитку, яка охоплює солідаризацію, соціальну резильєнтність та інклюзивний роз-виток. Проаналізовано наслідки війни, зокрема демографічні шоки, бідність і дефіцит інституційної довіри. Доведено необхідність переходу України до нової соціальної моделі "держава як партнер у розвитку" і практичної адаптації стратегічної концепції ЄС "Резильєнтність 2.0". Запропоновано використовувати критерій соціальної якості як базовий стандарт для міжнародних інвестицій у відбудову українського соціально-економічного простору.