Проаналізовано міжнародний досвід реалізації проєктів міської ревіталізації на прикладі High Line у Нью-Йорку та Gowanus Canal Sponge Park у Брукліні, які демонструють ефективність інтеграції природних систем у щільно забудоване міське середовище, повторного використання інфраструктури та впровадження природоорієнтованих рішень. Показано, що такі проєкти сприяють формуванню багатофункціональних громадських просторів та підвищенню екологічної якості міського середовища. Окрему увагу приділено українському контексту післявоєнної відбудови, де ландшафтний дизайн розглядається як важливий інструмент екологічної та просторової регенерації міських територій. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційного відновлення інфраструктури до комплексного переосмислення принципів міського розвитку з урахуванням природних компонентів.