В умовах повномасштабної війни інноваційна діяльність набуває принципово нового значення, трансформуючись із чинника довгострокового економічного розвитку в ключовий інструмент забезпечення національної безпеки, економічної стійкості та технологічної переваги. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення теоретичних засад інноваційної політики держави з урахуванням специфіки воєнної економіки, де вирішального значення набувають швидкість впровадження рішень, адаптивність системи та здатність до мобілізації ресурсів.