Обґрунтовано теоретико-методологічні та прикладні засади формування антикризової стратегії підприємств, які функціонують у межах цифрових екосистем. Визначено провідні тенденції розвитку екосистемного підприємства в умовах цифровізації, серед яких виділено платформізацію бізнесу, коопетицію та технологічну гіперінтеграцію, що зумовлюють втрату ефективності класичного мережевого периметра та виникнення проникних міжорганізаційних меж. Розроблено авторську архітектуру антикризової стратегії, яка інтегрує послідовні функціональні етапи реагування(контури економічної безпеки, технологічного стеку платформи, мережевої взаємодії та соціо-етичного контуру) із радіальним замиканням усіх процесів на єдиному координаційному центрі - ядрі динамічного управління доступом.