Наведено базові рівняння і формули для розрахунку енергетичного потенціалу біомаси залежно від її вологості, щільності, теплотворної здатності та хімічного складу. Також подано методики оцінки виходу продуктів піролізу залежно від температурного режиму, швидкості нагрівання, тривалості процесу та типу деревини. Окремо розглянуто показники середньої теплоти згоряння кожного з продуктів, що дозволяє оцінити їхню енергетичну ефективність та доцільність використання в різних технологічних умовах. Показано, що процес піролізу дозволяє суттєво знизити викиди CO? порівняно з прямим спалюванням деревини або викопного палива, що робить його привабливою альтернативою. Особлива увага приділяється екологічним перевагам та можливостям інтеграції піролізних технологій у сучасні агросистеми. Біочар, отриманий у процесі піролізу, може слугувати довготривалим джерелом стабільного вуглецю в ґрунті, покращуючи його структуру, водоутримувальні властивості, мікробіологічну активність, буферну здатність, а також загальну родючість.