Метою дослідження було визначення особливостей функціонування молочної галузі в умовах воєнних викликів та інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості. Досліджено показники зовнішньої торгівлі, які показали, що експорт молочної продукції знизився у перші роки війни, проте поступово відновлюється завдяки орієнтації на ринки ЄС та Близького Сходу. Було виявлено регіональні диспропорції у продуктивності та технологічному оснащенні підприємств, що обмежують інтеграцію у глобальні ланцюги доданої вартості. Узагальнено бар'єри розвитку, а саме: висока собівартість продукції, обмежений доступ до інвестиційних ресурсів, нерівномірна якість сировини. Водночас проаналізовано перспективи переходу від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю (сир, масло, сухі інгредієнти, інноваційні продукти). Досліджено роль євроінтеграційних процесів, які сприяють гармонізації стандартів якості, безпеки та простежуваності. На основі проведеного аналізу окреслено стратегічні напрями розвитку галузі, такі як модернізація виробничих потужностей, розширення переробного сектору, впровадження інноваційних технологій, активізація експортної діяльності та адаптація до вимог глобального ринку. Інтеграція у міжнародні ланцюги доданої вартості визначена як ключовий інструмент підвищення конкурентоспроможності та довгострокової стійкості молочної індустрії України.