У статті здійснено комплексний історіографічний аналіз публікаційної діяльності молодих учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ, Інститут) як важливої складової розвитку сучасного гуманітарного знання. Дослідження побудовано на опрацюванні матеріалів фахового журналу «Народна творчість та етнологія» («НТЕ»), зокрема, публікацій у рубриці «Трибуна молодого дослідника», а також окремих монографічних і колективних видань, підготовлених молодими науковцями установи. Простежено динаміку тематичних пріоритетів, методологічних орієнтирів і жанрових форматів наукових текстів від межі ХХ–ХХІ ст. до сьогодення. Особливу увагу приділено з’ясуванню співвідношення традиційних для інститутської наукової школи напрямів (дослідження родинної та календарної обрядовості, народної свідомості, матеріальної культури, декоративно-вжиткового мистецтва, історії фольклористики й етнології) з новими дослідницькими векторами, що актуалізувалися в умовах суспільних трансформацій. Виявлено розширення проблемного поля в бік вивчення ідентичності, міграційних процесів, міського повсякдення, культурної пам’яті, медіакультури, трансформації сімейної обрядовості та соціокультурних практик в умовах війни. Показано, що молоді дослідники активно інтегрують міждисциплінарні підходи, поєднуючи класичну джерельну базу (польові матеріали, архівні документи, публіцистику, статистичні дані) із сучасними методами аналізу. У статті засвідчено, що публікаційна активність молодих учених є не лише індикатором інституційної динаміки, а й чинником оновлення наукової парадигми. Журнал «Народна творчість та етнологія» розглянуто як стабільну платформу професійної апробації, формування наукової ідентичності та забезпечення спадкоємності академічної традиції. Зроблено висновок, що діяльність молодих науковців ІМФЕ засвідчує поєднання тяглості наукової школи з відкритістю до нових тем і методологій, що відповідають сучасним викликам гуманітаристики.