У статті здійснено філософсько-педагогічний аналіз етичних та аксіологічних аспектів цифровізації освітнього простору. Показано, що впровадження новітніх технологій поряд із підвищенням ефективності освітнього процесу супроводжується трансформацією ціннісних орієнтирів, зокрема уявлень про свободу, автономію суб’єкта та гуманістичне призначення освіти. Обґрунтовано, що алгоритмізація освітніх практик, поширення предиктивної аналітики та менеджерської логіки ефективності створюють ризики технократизації освіти. Особливу увагу приділено етичним проблемам цифрового освітнього середовища.