Запропоновано узагальнену класифікацію, яка візуалізує співвідношення між ступенем узгодженості, затримками, гнучкістю, стійкістю до збоїв та потенційною продуктивністю для кожної моделі. Проведено порівняння усіх розглянутих моделей узгодженості даних за допомогою ряду відібраних істотних характеристик (клас за PACELC, узгодженість, стійкість до збоїв, потенційна продуктивність тощо) та діаграм на основі їх параметрів. Практична цінність роботи полягає у формулюванні чітких рекомендацій щодо вибору оптимальної моделі узгодженості залежно від вимог до надійності, продуктивності та архітектурних особливостей інформаційної системи. Результати можуть бути використані для підвищення ефективності проєктування розподілених баз даних у високонавантажених системах, таких як фінансові сервіси, платформи Інтернету речей та хмарні застосунки.