Для ряду сталей різних класів і кристалічної структури досліджено вплив великих пластичних деформацій розтягу, крутіння, згину, а також малоциклової втоми на питомий електричний опір матеріалу зразка, що прийнято за міру пошкоджуваності. Експериментально встановлено, що розтяг, на відміну від інших видів деформування, призводить до зменшення питомого електричного опору досліджених сталей (03Х20Н16АГ6, 03Х13Н9Г19АМ2, ОН9, М76). Оцінюється пошкоджуваність та її питома величина як така, що припадає на одиницю залишкової пластичної деформації, кут закручування та цикл навантаження.