У дослідженні детально розглянуто методологію застосування вейвлет-аналізу, що включає декомпозицію сигналу на коефіцієнти апроксимації та деталізації, реконструкцію сигналу, розрахунок кореляції між показниками впевненості та серйозністю виявленої аномалії системи, а також аналіз енергії компонентів для оцінки нестабільності роботи системи. Запропонований підхід дозволяє встановити граничні значення для визначення нестабільності в роботі системи виявлення аномалій та розробити метрики якості її роботи. Особливу увагу приділено оцінюванню стабільності впевненості системи через енергію компонентів та визначення ступеня узгодженості між впевненістю та серйозністю через кореляційний аналіз. Показано, як цей метод інтегрується з методологією оцінки ризику ACRAM (S3), забезпечуючи попередню валідацію даних, їхню фільтрацію, комплексну оцінку та валідацію результатів.