Запропоновано формалізований алгоритм вибору технології отримання заготовок, який поєднує три взаємопов'язані етапи: попередній логічний відбір допустимих технологічних альтернатив, багатокритеріальне кількісне оцінювання та верифікацію результатів за допомогою методу скінченних елементів. На етапі логічної селекції здійснюється послідовна фільтрація технологій з урахуванням властивостей матеріалу, серійності виробництва, топологічних особливостей деталі, а також виробничо-економічних і логістичних обмежень. Особливу увагу приділено аналізу впливу топологічних елементів (внутрішніх порожнин, піднутрень, тонкостінних зон, ребер жорсткості тощо) на принципову можливість формоутворення заготовки різними методами.