Метою статті є дослідження формування та трансформації вітального наративу в Українській повстанській армії в 1943—1944 рр. як ключового механізму конструювання нормативної моделі чоловічої ідентичності. У центрі уваги публікації символічні практики, ритуали посвяти, дисциплінарні вимоги й публічна риторика, через які вибудовувався образ повстанця як уособлення жертовності, моральної витривалості та духовного піднесення.