Дослідження присвячене обґрунтуванню психологічної значущості цілепокладання як акту інтенційності у процесі актуалізації мотиваційного осереддя (компонента) вчинку волонтерства. Результатом удетальненого аналізу стало виявлення ключових закономірностей розвиткового перебігу цього процесу. По-перше, показано, що цілепокладання, розуміючись як свідомісний акт інтенційності, є фундаментальною умовою становлення мотиваційної структури волонтерського вчинку, тісно пов’язаною з ціннісно-смисловою сферою особистості, її екзистенційним самовизначенням та вибором значущих соціальних цілей. По-друге, деталізовано взаємозв’язок інтенції, мотиву, наміру та цілі як динамічних компонентів, що структурують мотивацію від початкового внутрішнього імпульсу до усвідомленого образу бажаного результату та плану вчинкових дій. Наголошено, що цінності, зокрема просоціальні та моральні, є засадничими детермінантами інтенційності та мотиваційності справи волонтера. По-третє, обґрунтовано тезу про те, що ефективне цілепокладання вимагає інтеграції когнітивних, емоційних і вольових компонентів, підкріплених самоефективністю, що забезпечує подолання ним повсякденних труднощів. Висновується, що цілепокладання як акт інтенційності свідомого ось-буття волонтера є не лише регулятором учинення, а й потужним механізмом смислотворення, що надає глибинного значення суспільно корисній і безоплатній діяльності та сприяє особистісному зростанню й реалізації ковітально значущих змін.