В сучасному світі, де технології ШІ стають невід’ємною частиною різних сфер людської діяльності, важливо критично оцінювати, різнобічно аналізувати і психологічно аргументувати м і ф и, що виникають навколо цих технологій. У статті об’єктом вивчення є міфотворчість на сьогочасному етапі інженерно-технічного розвитку людства, яка пов’язана із невиправданими домислами щодо всесильності та безпечності ШІ для психодуховного розвитку та екзистенційної ось-буттєвості особистості, групи, соціуму. Інтенційний предмет дослідження становить психологічне розвінчання п’яти найпопулярніших м і ф і в про ШІ, які активно циркулюють у нинішньому глобалізованому світі, а саме байки про всесильність, нейтральність, відсутність загроз, заміну людини таким вигаданим і несправжнім інтелектом. Натомість існує вповні аргументована небезпека втрати особистістю власної автономності й непересічної самобутності в епоху все більш явного владарювання інтелектуальних машин. Сутнісно мовиться про ситуаційний аналіз, деталізоване виявлення й множинне відрефлексування із позиції епістемологічних здобутків новітньої психології не тільки як людинознавчої науки, а й як усюдисущої сфери миследіяльності, неправдивості і навіть фатальної помилковості поширених попсових уявлень про виняткову корисність, безмежні можливості та реальні небезпеки цієї надуманої чи вигаданої розумності. Вмотивовано доведено, що названі міфи є спотвореними свідомісними стереотипами і потенційно небезпечними факторами, передусім у суто психологічному плані людської буттєвості, тому що формують хибні уявлення народних мас щодо дійсних можливостей та обмежень ШІ, а ще, крім того, деструктивно впливають на громадське сприйняття інформаційних технологій і на їхнє коректне використання у повсякденні. Щонайперше підкреслено, що умовний машинний інтелект, незважаючи на всі свої грандіозні досягнення в автоматизації та оптимізації ігрових, навчальних і трудових процесів, не здатний повністю замінити людину, або стати нейтральним у своїй діяльності. До того ж без належного контролю та етичного нагляду ШІ може бути використаний не лише на користь суспільства, а й для маніпулювання, порушення прав людини і навіть створення загроз для соціальної стабільності. Усе це підкреслює важливість комплексного підходу до розвитку та використання його технологій, де потрібно враховувати як технічні, так і етичні й суто психоментальні аспекти людської буттєвості. Насамкінець висновується про виняткову евристичність ґрунтовного міждисциплінарного вивчення міфів та міфологем у теоретичному, прикладному і суто психологічному практикуванні для уможливлення в майбутньому безпечного, конструктивного та ефективного, застосування ШІ у різних сферах глобалізованого людства.