Проведено ґрунтовний аналіз етапів запровадження регулятивних заходів трансфертного ціноутворення (ТЦУ) у світі та Україні. Виокремлено переваги і недоліки упродовж етапів запровадження ТЦУ, адаптації та уточнення положень, гармонізації з міжнародними стандартами та імплементація BEPS, цифровізації та автоматизації контролю. Встановлено, що нормативне визначення трансфертного ціноутворення в українському законодавстві, з одного боку, ґрунтується на загальновизнаному міжнародному принципі "витягнутої руки", а, з іншого - відображає специфіку національної податкової системи через розширене тлумачення контрольованих операцій. Сформовано переваги та слабкі сторони української моделі ТЦУ.