Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням кількості кібератак, що здійснюються опосередковано через третіх акторів та складнощами притягнення держав до відповідальності за такі дії в умовах анонімності кіберпростору. Висунуто гіпотезу, що сучасні норми міжнародного права є недостатніми для ефективного "доведення причетності" держави до кібератак через проблеми атрибуції та брак чітких доказових стандартів.