Досліджено структурні та геополітичні перешкоди, що обмежують здатність Вірменії змістити свою зовнішню політику від Росії до Європейського Союзу (ЄС). Актуальність дослідження полягає в розумінні того, чому, незважаючи на нещодавню взаємодію з ЄС, зокрема через Угоду про всеохоплююче та розширене партнерство (УВПП), Вірменія залишається стратегічно пов'язаною з Росією. Було перевірено гіпотезу про те, що глибока інфраструктурна залежність від цієї країни, а також інституційні зв'язки, такі як членство в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) та Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), суттєво перешкоджають автономії Вірменії у зовнішній політиці.