Стаття присвячена критиці тези про існування особливої "філософії математики" у трансцендентальній філософії Канта. На основі аналізу особливостей формування математичних суб'єктів, зокрема в галузях арифметики, геометрії та алгебри, а також ролі образності та продуктивної сили уяви, доведено синтетичну природу математики та її здатність продукувати нові знання, що відповідає основним принципам трансцендентальної філософії.