Процес гармонізації в Україні стандартів Європейського Союзу, що розпочався 2000-х роках, призвів до появи в галузі неруйнівного контролю якості металопродукції біля сотні нових нормативно-технічних документів і відміни раніше діючих. Система стандартизації в Україні характеризується певною закритістю: відсутність офіційних текстів стандартів українською мовою, платний доступ до бази стандартів, відсутність інколи будь-яких текстів офіційно прийнятих документів. Це призвело до недостатньої обізнаності фахівців щодо вимог діючих стандартів. У цій статті виконано аналіз основних вимог і положень міжнародних стандартів у галузі капілярного контролю, одного з часто застосовуваних видів неруйнівного контролю, що проводиться для виявлення несуцільностей, таких як тріщини, плівки, складки, пористість і спаї, які виходять на поверхню контрольованого матеріалу. Контроль застосовується переважно до металевих матеріалів, однак може застосовуватися й для контролю інших матеріалів за умови, що вони є інертними до впливу дефектоскопічних матеріалів, а також не занадто пористі (відливки, поковки, зварні шви, кераміка тощо).