Представлене дослідження присвячене вирішенню проблем, пов’язаних з оптимальним вибором раціонального носія на базі безпілотного літального апарата (БПЛА) і складу спеціального обладнання для виконання задач дистанційної радіаційної розвідки та контролю комплексного радіаційного зараження місцевості. У статті проведено аналіз предметної області використання безпілотних дозиметричних комплексів (БДК), описано поетапний системний підхід до визначення комплексного показника ефективності використання БДК.