Розглянуто особливості та обмеження базової архітектури АЦП послідовного врівноваження, проаналізовано ряд сучасних підходів, що застосовуються для покращення характеристик АЦП послідовного врівноваження збільшеної роздільної здатності. Зокрема, сегментація конденсаторної матриці ЦАП або поділ конденсаторної матриці на матрицю двійково-зважених конденсаторів та матицю конденсаторів С-2С дозволяє скоротити діапазон потрібних значень ємностей конденсаторів та зменшити загальну ємність матриці. Завдяки цьому за порівнянням з базовою архітектурою при збільшенні розрядності АЦП для реалізації матриці вимагається менша площа на кристалі та забезпечується більша продуктивність. Заміна конденсатора старшого значущого розряду матриці, точною копією іншої її частини дозволяє зменшити енергію, що споживається від джерела опорної напруги та витрачається на перерозподіл заряду між конденсаторами матриці під час перетворення.