У 1945 р. було створено Організацію Об’єднаних Націй – визнаний стабілізуючий чинник світового співтовариства, що стало одним із важливих наслідків завершення Другої світової війни. 75-річна історія діяльності ООН є прикладом вирішення складних міжнародних суперечностей. Організація пережила класичну «холодну війну», хоча у цей час мала незначну ефективність діяльності. Робота ООН активізувалась після розпаду СРСР у короткий проміжок існування однополярного світу з домінуванням США. Але сучасна криза системи міжнародних відносин знову загострила проблему налагодження міжнародно-правових, політично-організаційних і ментальних основ формування нового постмодерного укладу. Мета дослідження полягає у висвітленні тенденцій поглиблення кризи Організації Об’єднаних Націй в умовах ґлобальної «гібридної війни» за перерозподіл ресурсів, влади й багатства між різними центрами багатополярної світу.