Відомо, що чи не найголовнішою причиною руйнування виробів із крихких матеріалів є локальна концентрація напружень, що призводить до багаторазової втрати несучої здатності матеріалу, а через можливе розповсюдження тріщин-навіть усього виробу. Для поліпшення прогнозованості поведінки крихких матеріалів у таких умовах пропонується ввести поняття "міра чутливості до локальної концентрації напружень" (далі-Міра). Визначено величини Міри як для об'ємного, так і для локального руйнування. Якомога більшу різницю концентрації напружень у випадку об'ємного руйнування було забезпечено за допомогою створення концентратора найменшої та найбільшої можливої гостроти, яка відрізнялася приблизно у 20-60 разів, а у випадку локального руйнування-шляхом застосування конічних алмазних інденторів із радіусом R заокруглення їх руйнівних вершин, який змінювали приблизно у 73 рази. Установлено, що матеріали з підвищеним бар'єром опору початку руйнування мають і підвищену величину Міри. Окрім того, величина Міри, визначена за характеристикою тріщиностійкості для об'ємного руйнування, чисельно значно менша за таку, визначену для локального руйнування поверхні грані поблизу її краю. Це може свідчити про переважний вклад у величину опору початку руйнування механізмів опору зародженню і зрушенню магістральної тріщини у поверхневому шарі крихкого матеріалу.