Визначено міцність автозчепного пристрою при дії на нього експлуатаційних навантажень з урахуванням нецентральної взаємодії двох вагонів. При передачі поздовжнього зусилля через автозчеплення точками його можливого повороту можуть бути або верхні ребра торцевої поверхні хвостовика, або верхнє ребро опорної поверхні корпусу поглинаючого апарата. Хвостова частина автозчеплення знаходиться в умовах позацентрового стиснення (або розтягування) зусиллям, що є непаралельним відносно поздовжньої осі. Через довільний поперечний переріз хвостовика передаються поперечна та поздовжня сили, прикладені в точці, віддаленій від центра ваги перерізу. Користуючись принципом складання дії сил, отримано залежність для визначення максимальних нормальних напружень у крайніх волокнах аналізованого перетину хвостовика автозчеплення, найбільш віддалених від головної осі інерції.