Для аналізу індивідуальної та колективної поведінки агентів запропоновано модель «стан–ймовірність вибору», що ґрунтується на розгляді ймовірностей вибору альтернатив та застосуванні марковського ланцюга зміни цих ймовірностей. Розглядається подальший розвиток напрямку, пов’язаного з моделюванням опису ситуації прийняття рішень, який полягає в явному заданні ймовірностей прийняття рішень на основі моделі «стан–ймовірність вибору» за умови, що ці ймовірності можуть змінюватися з часом. Запропоновано структуризацію моделі, яка передбачає декомпозицію та формування кластерів станів, що можна змістовно інтерпретувати. Розглянуто дворівневу систему станів, в якій базові стани відповідають конкретним імовірностям прийняття рішень, а стани другого рівня — групам станів.