Метою статті є аналіз існуючих у країнах загального та континентального права підходіва до розуміння права власності на землю, а також викладення власного бачення найбільш прийнятної для правової системи України концепції з урахуванням національної стратегії сталого розвитку держави та особливого статусу землі як основного національного багатства.