Показано, що існує суттєва відмінність у знаходженні похибки установлення, як складової сумарної похибки обробки і похибки установлення, як складової мінімального припуску. В першому випадку ця похибка визначається як поле розсіювання розміру між вершиною настроєного на розмір інструмента і вимірювальною базою цього розміру, а в другому — знаходиться як поле розсіювання положень оброблюваних поверхонь заготовок партії. Із застосуванням такого підходу розглянуто визначення похибок базування і установлення, як складових мінімального припуску на прикладі розточування отворів в заготовці деталі типу «Важіль».