Аналізується процес виникнення, розвитку та особливості наукової школи історика і джерелознавця М.Ковальського. З’ясовується його роль у цьому процесі, розкривається науково-організаційна лабораторія. Питання інтерпретації школи представлено крізь призму історіографії, де розглянуто основні термінологічні особливості щодо її визначення. Висвітлюються шляхи й механізми формування школи. Найголовнішим із них була підготовка молодих істориків ще зі студентських років на основі написання дипломних робіт, участі у гуртку, а потім – навчання в аспірантурі. Розглядається тематична спрямованість наукової школи М.Ковальського. Виділяється, зокрема, джерелознавчий напрям, який почав формуватися наприкінці 1960 – на початку 1970-х рр. і був спрямований на дослідження писемних джерел з історії України XVI–XVIIІ ст. Концептуальний підхід до аналізу питання дозволяє зробити висновок, що починаючи з 1990-х рр. під керівництвом історика починав формуватися ще один напрям – біоісторіографічний. Здійснено спробу виділити методологічний та історіософський рівні школи.