Об’єднання в одну соборну державу західних і східних українських земель увійшло в історію як Акт злуки. Ця подія стала однією з найвидатніших в історії Української революції 1917–1921 рр. На основі аналізу ґрунтовного історіографічного доробку, використання джерельного та мемуарного матеріалу автор висвітлює як генезу формування соборницької ідеї, так і реальну спробу її втілення в умовах завершення Першої світової війни, переформатування політичної мапи Центральної та Східної Європи. До головного фокусу дослідження потрапили події, пов’язані з виникненням Західноукраїнської Народної Республіки, її протистояння з Польщею, а також пошуки союзника у цій боротьбі. Наприкінці 1918 – на початку 1919 рр. ним могла бути лише Велика Україна, репрезентована Українською Народною Республікою. Приділяється увага аналізу правових підстав та колізій, які підготували підписання Акта злуки 22 січня 1919 р.