У статті досліджується правова природа володіння. Автор виділяє два основні підходи до визначення володіння. Зокрема, в юридичній літературі володіння визначається як фактичний стан або як право. Різниця в доктринальних підходах до визначення володіння обґрунтовується автором відповідними законодавчими нормами: у деяких актах цивільного законодавства володіння вважається правом, а в інших – фактичним станом (при цьому в більшості кодексів воно не відноситься безпосередньо ні до фактичного стану, ні до права, а завдання тлумачення відводиться теоретикам). Особлива увага автора звернена на категорії “законне володіння” і “незаконне володіння”. Також у статті приділено увагу третьому підходу до визначення правової природи володіння, згідно з яким володіння є фактичним станом, що породжує права.