На основі аналізу сучасного національного законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності й практики його застосування визначено основні риси дисциплінарної та інших видів відповідальності адвокатів за порушення правил адвокатської етики та встановлено зміст і значення правил адвокатської етики як соціальних норм. У цьому контексті обґрунтовано тезу про те, що професійна етика адвоката займає проміжне положення між мораллю і правом, яке обумовлює її особливу соціальну природу.