Обґрунтовано роль центрів моделювання як елементів інституційного механізму, спрямованого на імплементацію сучасної моделі суспільного відтворення у повоєнний період. Показано, що ключовим обмеженням реалізації фондомісткої-трудозберігаючої траєкторії розвитку є розрив між відтворювальною логікою і механізмами економічної політики. Запропоновано data-driven підхід до сценарного узгодження моделей відтворення, регуляторних рішень і умов їх реалізовності. Доведено, що інтеграція центрів моделювання ситуацій у систему державного управління створює інституційні передумови для переходу від реактивного ухвалення рішень до випереджального, сценарно обґрунтованого управління соціально-економічними процесами.