Дослідження присвячене виявленню та аналізу ключових чинників, що обмежують розвиток усного мовлення іноземною мовою у здобувачів освіти, а також оцінці ефективності сучасних педагогічних та технологічних стратегій їх подолання. Основну увагу приділено когнітивним обмеженням, зокрема перевантаженню робочої пам’яті, що уповільнює мовну продуктивність та підвищує мовленнєву тривож-ність. Розглянуто механізми автоматизації мовленнєвих навичок як центрального процесу, який дозво-ляє зменшити когнітивне навантаження і підвищити швидкість та плавність усного мовлення. Водночас досліджено роль афективних факторів, зокрема страху помилки та негативної оцінки, які суттєво впли-вають на готовність студентів до активного мовного спілкування.