У статті обґрунтовано тезу про те, що поєднання вербальних і візуальних засобів забезпечує високу комунікативну ефективність графіті, сприяє формуванню емоційної реакції реципієнта та актуалізації соціально-політичних проблем. У висновку графіті виступає альтернативним каналом соціального дискурсу, який відображає суспільні настрої, ідеологічні конфлікти та процеси самоідентифікації в умовах сучасного урбаністичного простору.