Представлено підхід до створення та використання натурних 3D-друкованих анатомічних моделей для відпрацювання навичок риноендоскопічних втручань. Описано методику отримання та сегментації томографічних даних, формування позрізових моделей та їх подальше прототипування засобами адитивних технологій. Особливу увагу приділено оцінці ефективності моделей у навчальному процесі, включно з можливістю об'єктивного вимірювання хірургічних навичок за допомогою стандартизованих методик на кшталт OSATS. Наведено результати досліджень, які підтверджують зменшення часу виконання процедур, підвищення точності маніпуляцій та зростання рівня підготовленості лікарів-отоларингологів. Обговорюються переваги персоніфікованих 3D-моделей, їх роль у симуляційному навчанні та перспективи впровадження у клінічну практику.