Об’єкти критичної інфраструктури — підприємства та установи (незалежно від форми власності), що є стратегічно важливими для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення, виведення з ладу або руйнування яких може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних матеріальних та фінансових збитків, людських жертв. До введення в дію Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року № 1882 (далі Закон № 1882) та відповідних нормативно-правових актів, перелічених у додатку 1, в Україні діяли системи захисту працівників та населення від загроз ненавмисного характеру (природного, технічного, технологічного, помилкового, у тому числі внаслідок дії людського фактору), що регулювалися Законами України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694 (далі — Закон № 2694), «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 18 січня 2001 року № 2245 (далі — Закон № 2245), Кодексом цивільного захисту України та відповідними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цих законів.