У статті досліджено концепції соціальних практик у підходах П’єра Бурдьє та Ентоні Ґіденса; акцентовано їхній внесок у мікро-макро синтез сучасної соціології. Мікро-макро синтез прагне об’єднати аналіз соціальних явищ на двох рівнях: індивідуальних дій (мікро) та ширших соціальних структур і систем (макро). Концепція практик у поєднанні з мікро-макро синтезом пропонує багатовимірний підхід до вивчення соціальних явищ, зосереджуючи увагу як на діях індивідів, так і на впливі структурних умов. Такий підхід дає змогу зрозуміти, як індивідуальна поведінка формує суспільство, і як соціальні структури, своєю чергою, впливають на поведінку окремих осіб.