Розгляд цього питання має важливе академічне, психологічне й політичне значення. У будь-якій ситуації, а особливо в умовах війни, яку розв'язав проти України колишній «старший брат» – російський агресор, ми – освітяни і науковці – маємо працювати, надавати студентам якісну освіту, розвивати наукові дослідження, посилювати міжнародні контакти з провідними зарубіжними університетами, викладачами, науковцями, а головне – роз'яснювати молоді і студентам, як і суспільству, глибину того злочину проти України і людства загалом, яким просякнута нинішня політика Росії. Уважний розгляд подій, що відбуваються (розгортаються) в сучасному інформаційному полі, дозволяє зробити висновок, що в їх епіцентрі знаходяться питання історії, зокрема філософії історії, сконцентровані навколо витоків українського люду, сутності створеної ним культури, можливостей та напрямів незалежного розвитку суспільства і держави. Протидія спробам агресивного спотворення української історії та культури засобами освіти, науки і культури постає нині як одне з першочергових завдань боротьби за свідомість українського народу, що, власне, і є центральною проблемою освіти майбутнього, її філософії та аксіології.