Наведено експериментальне дослідження з визначення опору руйнуванню крихких матеріалів методом дряпання індентором Роквелла поверхні зразка до відколювання його кромки (метод S+EF). Характеристика опору руйнуванню для скла та лінійно-пружної однофазної кераміки є інваріантною величиною, тоді як для діоксидцирконієвої кераміки вона зростає зі збільшенням прикладеного навантаження до індентора. Обчислено значення твердості при дряпанні і показано, що вони практично не залежали від рівня прикладеного навантаження. Для ряду досліджуваної кераміки було встановлено, що твердість при дряпанні переважно перевищує на 20% значення твердості матеріалу, визначеної при індентуванні Віккерсом або Кнуппом.