Одним із важливих завдань при вирішенні проблеми створення мережі Ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади України є відпрацювання типових рішень у різних сферах проблематики проектування, впровадження і функціонування СЦ. Метою статті є спроба часткового заповнення деяких наявних прогалин у відношенні методологічного та інструментального забезпечення реалізації програмного комплексу СЦ. Відзначається беззаперечна доцільність застосування ітераційного (еволюційного) підходу до процесу проектування СЦ з урахуванням реальних вітчизняних умов та ризиків. Пропонується інструментальна модель прототипу підсистеми підтримки прийняття рішень у складі програмного комплексу СЦ, зокрема, на етапах підготовки і проведення наради.