Кінець 1950-х - початок 1960-х був означений не тільки збільшенням фільмів у виробництві, відновленням Одеської та Ялтинської кіностудій, а й пошуками змістовного і виразного в тих стрічках. З цього приводу не існувало надто напрацьованих мистецьких концепцій, а керувались в основному партійними настановами про створення образу радянської дійсності методом соцреалізму, формулу якого ніяк не могли віднайти.