Мета статті полягає у визначенні основних елементів доктрини позитивних зобо в’язань держави, розкритті розуміння та особливої природи таких зобов’язань, окресленні змісту, обсягу та меж, виокремленні типів позитивних обов’язків, що консолідують розмаїття, а також їх структури порівняно з негативними зобов’язаннями та у взаємодії з іншими доктринальними підходами, що утвердилися завдяки “праву Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” (Конвенція).