Нинішнього глядача важко чимось здивувати. З одного боку, не можна сказати, що він вибагливий і перебірливий ( смаки загалу нечасто виходять за межі традиційних комедій, звульгаризованої класики, або ж, для більш "просунутих" - нибито експериментальних театриків, які озброїлися, та тільки й того, ідеями деяких реформаторів театру ). З іншого боку, нинішній глядач звик до епатажності, яка є чи не головним принципом усіх видів сучасного мистецтва, і йде на чергову прем'єру з ніяк не втамованим бажанням "Видовища !".