Розглядається діяльність Головного військово-історичного музею-архіву при Ґенеральному штабі УНР під час його розташування в польському місті Тарнові, де на той час перебував уряд УНР в екзилі. Висвітлено передумови створення, функціонування, здобутки та долю установи. Проаналізовано зусилля її керівника М.Обідного з реалізації його основних ідей щодо поліпшення музейної роботи, а також встановлення контактів з українськими еміґраційними осередками в Польщі та поза її межами – у Румунії, Болгарії, Туреччині, Італії, Швеції. Сконцентровано увагу на організаційному аспекті збирання, упорядкування, реєстрації та збереження наказів, щоденників бойових подій, листування й інших військових документів історичного характеру, а також усіх матеріалів періоду національної революції, зокрема відозв, оголошень, газет і журналів, присвячених українській проблематиці.