Правове становище міщан Волині ранньомодерної доби передбачало як певні права, так і обов’язки. До перших відносимо право обирати й бути обраними до органів міської влади, право вільного вибору професійних занять та придбання нерухомості в місті. До обов’язків належали сплата податків і виконання повинностей. Основні засади правового становища міщан містилися у привілеях – як локаційних, так і окремих наданнях прав та вольностей міщанам. Найбільш докладно їх було виписано у привілеях, наданих власниками міст. З’ясовано, що рівень юридичних свобод міщан залежав від того, чи були міста привілейованими, тобто наділеними маґдебурзьким правом, або ж непривілейованими, а також від майнової їх належності – королівські чи приватні. Зростання ролі міст у житті держави сприяло тому, що на законодавчому рівні ними щораз більше цікавилася центральна влада. Правове становище міщан проаналізовано за трьома параметрами: громадсько-політичні права, соціально-економічні права, право на утворення громадських організацій. Окрім того, міщани виконували обов’язки: грошові, натуральні, відробіткові. Міщани приватних міст уважалися підданими своїх власників. Прийняття до міського права вдалося простежити в Луцьку, хоча, очевидно, що його застосовували ще у Володимирі та Кременці.